Сьогодні учні Олешнянської
загальноосвітньої школи хвилиною мовчання зі свічками в руках вшанували пам’ять
відомої просвітителькита педагога ім..Софії
Русової.
5 лютого 1940 року
перестало битися серце нашої великої землячки, справжньої патріотки своєї держави. Учні поклали квіти до
пам’ятного знаку просвітительки на майдані Софії Русової, і взяли участь у
вечорі пам’яті, який відбувся в Олешнянській сільській школі, яка носить ім’я
видатного педагога. Звучав гімн школи та вірші, присвячені С.Русовій.
Всі згадували Софіїне ім’я, тихо
палахкотіли вогники свічкок в дитячих руках, і в школі ніби був присутній її
дух, - дух світлого майбутнього, дух єдності. Благородна справа життя цієї
жінки знаходить продовження, пам’ять її діянь відроджується і не буде забута в
поколіннях. Олешнянські школярі несучи у
своїх душах і серцях надбання і просвітянський спадок Софії Русової,
вступатимуть у доросле життя з почуттям національної гідності і самосвідомості.
І це, мабуть, є найвагомішим підсумком виховання в Олешнянській школі. Присутні гості згадали
про життя та діяння великої просвітительки, скільки світлого та доброго вона зробила
для розвитку національної освіти та виховання.
28 лютого 1895р. в Олешні Ріпкинського району Олександром
Ліндфорсом, братом Софії Русової була засновна перша в Чернігівській губернії
гончарна школа. В 40-х роках в Олешні оселився відставний полковник Федір
Федорович Ліндфорс – кавалер орденів Святого Станіслава ІІ ступеня, Святої Анни
ІІІ ступеня, Святого Володимира з бантом. Він з великим ентузіазмом взявся за
господарську діяльність і одержував від того значні прибутки. Син Ф.Ф. Ліндфорса Олександр Федорович Ліндфорс в 1874р. був
обраний гласним Чернігівських губернських земських зборів. З цього часу
починається його активна діяльність по вивченню питання про розвиток кустарних
промислів у губернії. Особливу увагу гласний О.Ф.Ліндфорс приділяв поліпшенню
умов праці та життя гончарів. Кустарна техніка та процес виготовлення гончарних
виробів перебував на дуже низькому рівні. Покращення ремесла та умов праці
Ліндфорс вбачав у застосуванні різних форм артілей (сировинних, виробничих,
підсобних та складських). За життя йому вдалося розворушити громадськість,
звернути на цю проблему особливу увагу. І навіть після смерті О.Ф. Ліндфорса
його проекти та ідеї не пропали безслідно. Городницьке земство в 1893 році
виступило з ініціативою в память О.Ф. Ліндфорса влаштувати в Олешні, як центральному
селі гончарного осередку, власний земський завод. Було вирішено найняти для
завідування майстернею здібногодо
ремесел чоловіка. Ним став Петро МихайловичПашутинський – вчитель Седнівського училища. Спільні зусилля земства і особливо родичів О.Ф. Ліндфорса
нарешті завершилися тим, що в Олешні у 1895 році було збудовано приміщення
першої земської гончарні. План будівлі і фасаду, а також технічний кошторис був
складений Пашутинським П.М. 26 лютого відбулось освячення приміщення гончарні.
Софія Русова, сестра О.Ф. Ліндфорса, яка не змогла приїхати на цю подію,
надіслала з Харкова телеграму такого змісту:
«Дорогі Олешнянці! Вітаю Вас із відкриттям гончарної школи! Дай Бог, щоб вона
пішла добре і навчила, як можна краще, обробляти єдине багатство, що Бог дав
нашій бідній місцевості, і дала вам добрий заробіток. Давно хотів Вам
влаштувати її Олександр Федорович, та не дав Бог7 йому віку дожити. Тепер
земство влаштовує цю школу в його пам'ять. А я хочу просити вас виконати ще
одну добру думку покійного: влаштуйте артіль між собою. Самі знаєте, як важливо
одному битися з нуждою – то дров немає, щоб свій горен затопить, то коня немає,
щоб горшки на ярмарок повезти. Разом легше пробитися. Згадайте, як Олександр
Федорович умовляв вас завести артільний горен і артільну сушильню. Тепер якраз
час виконати це бажання покійного: Хай всі учні нової школи навчившись
виготовляти краще горшки, з’єднаються разом і спільно поведуть справу так, щоб
образи бідняку не було. Уже 22 роки існує у вас школа грамотності: навчилися в
ній грамоті майже всі Олешнянці, значить можуть самі читати Євангеліє, а там на
кожній сторінці наказується жити дружно, як брати між собою. Мало читати
Євангеліє, треба старатися і жити по християнські. Ось тут ви і укладіть між
собою угоду, щоб навколо нашої нової гончарної школи склалася хоч і невелика
гончарна артіль – і піде тоді ремесло Ваше і все життя ваше добрим,
праведнимшляхом. А це найголовніше і
цього бажаю вам від щирого серця. Ще раз вітаю вас з новою школою і думаю, що
вона з’єднає вас в одну міцну і дружну сім’ю. С.Р.» Майстерня була побудована на землі Ліндфорсів, вони ж надали
потрібний для будівництва ліс, щебінь, землю під майстерню та землю під
глинища, крім того 500 карбованців грошима. В зв’язку з цим і з метою більшого сприяння гончарам у їхній
праці Ліндфорси висунули до губернських зборів такі вимоги: 1. Майстерні повинно бути присвоєно ім’я Олександра
Федоровича Ліндфорса 2. Якщо губернське земство з яких-небудь причин не знайде
можливим влаштувати завод на артільних засадах, то далі хай земство вирішує про
її форми 3. Глинища, які уступаються земству, повинні бути також
надані в безкоштовне користування всіх селян с.Олешня, але з зобов’язанням
копати глину згідно вказівкам Земства. Завідуючим майстернею з самого початку був призначений П.М.
Пашутинський, який вже встигза 2 роки
перебування на службі в земстві зарекомендувати себе з найкращого боку. 1 липня 1895р. майстерня почала працювати. Пашутинський
наводить список тих, хто працював в майстерні протягом 1895-1896 років: Лавреній Ничипоренко, Михайло Нечипоренко, Каленик
Денисенко, Федір Денисенко, Конон Нечипоренко, Терентій Глущенок, Степан
Денисенко, Григорій Мурий та Олексій Скорик. Серед асортименту виробів
школи-майстерні були: кухонні каструлі різної величини, вершкові каструлі,
судки для обідів, кухонні чашки, горщики для каші, молочні глечики, польські
сметанники, відроподібні маслянки, горщики для квітів, чорнильниці, окарини,
полоскальниці, горщики і миски різної місткості. Враховуючи відповідність
умовам, які висували Ліндфорси, комісія земських зборів розглянула питання і
вирішила передати майстерню артілі гончарів на 1 рік. Так була здійснена мрія
Олександра Федоровича Ліндфорса про об’єднання кустарів в артіль для полегшення
їхньої тяжкої праці. Завдяки наполегливим старанням самого Олександра
Федоровича, а згодом і його родини, гончарна справа донині не загинула в Олешні,
так як це трапилося в сусідніх селах Грабів, Ловинь, Ганнівка та в таких
розвинутих гончарних осередках Чернігівщини, як Ічня та Ніжин.
Віддані подвижницьким ідеалам родини Ліндфорсів брати
Михайло Іванович та Григорій Павлович Денисенки, художники-професіонали з
великим досвідом роботи на найбільшому керамічному виробництві України – Васильківському
майоліковому заводі, запровадили нові технології та високохудожні зразки в
Олешні. Зараз справу родини Денисенків вдало продовжує донька Григорія
Павловича – Олеся Денисенко. Високохудожні роботи майстрині та глиняні шедеври
з родинної колекції були представлені на виставках в музеях Чернігова.
На початку 2010р. за фінансування благодійного фонду Софії
Русової були закінчені роботи по
реставрації тієї стародавньої гончарної
майстерні, яку в 1895 році відкривав Олександр Федорович Ліндфорс, і яка
знаходилася у вкрай аварійному стані. Зараз ця майстерня входить до складу музейно-туристичного
комплексу «Садиба Софії Русової». Приємно,
що вже в жовтні 2010р. там розміщалась гончарна виставка доньки Григорія Павловича
Денисенка – Олесі Денисенко.
Олешня одна з небагатьох зберегла гончарне ремесло,
передаючи його з покоління в покоління. Продукція цього ремесла не просто
побутова необхідність, а саме ремесло – дефіцитний, вартий поширення досвід
людей, що жили на нашій землі.
До дня 155-річниці з дня народження видатної просвітительки та педагога Софії Русової Благодійний фонд
ім. Софії Русової оголошує обласний конкурс на кращий твір серед учнівської та
студентської молоді.
Тематика творів:
«Найдорожчий
скарб у кожного народу – його діти» (приймаються роботи від учнів
загальноосвітніх шкіл області)
«Для себе жити
сумно і нецікаво» (приймаються роботи від студентів вищих навчальних закладів
області)
Конкурсні роботи
надсилатиза адресою: 14000, м.Чернігов, вул.
Пушкіна 34В, а також на електронну адресу: s_rusova@i.ua.
В листі
обов’язково вказуйте прізвище, ім’я та по-батькові, навчальний заклад, клас або
курс навчання, та контактні дані.
Конкурс триватиме
з 15 січня 2011 року по 15 лютого 2011 року. За підсумками
конкурсу буде визначено по 3 лауреати в кожній категорії.
Нагородження лауреатів
відбудеться:
17 лютого 2011 р., м. Чернігів, обласний філармонійний центр. Початок: 12.00
Від усього серця вітаємо Вас із самими довгоочікуваними і
світлими святами – Новим Роком та Різдвом Христовим! Це усіма нами з дитинства
улюблені й радісні дні, наповнені світлом свята спільної радості, веселощів,
очікування чуда й казки, душевного тепла и надії.
Озирнувшись назад, можна сміливо сказати, що 2010 рік був прожитий не дарма.
Цей рік був насичений подіями, напруженою працею, глибоким змістом та
звершеннями. Він подарував нам радість зустрічей й відкриттів, перемог і
досягнень, новий професійний і життєвий досвід.
Напередодні Нового Року прийнято загадувати бажання і вірити, що вони
обов'язково здійсняться. Від усієї душі зичимо Вам великого людського щастя,
міцного здоров'я, добра й радості, вірних друзів та близьких людей поруч. Нехай
прийдешній рік виправдає ваші самі добрі надії і прагнення, принесе достаток і
добробут вашим сім'ям. Нехай панують у ваших домівках мир, взаєморозуміння й
любов.
З Новим Роком та Різдвом Христовим!
Наближається день святого Миколая – час подарунків,
сподівань та очікування Нового року. На це свято чекають як дітлахи так і
дорослі, бо кожен прагне та вірить, що його мрії справдяться.
В дитячому садочку в селищі Радуль також панує святкова
атмосфера: вже прибрана новорічна ялинка, і маленькі дітлахи-сніжинкикружляють навколо неї, весело розповідають
віршики і звичайно чекають чогось солоденького... На це свято до садочку
завітав Президент благодійного фонду ім.. Софії Русової Чаус Іван Петрович,
привітав малечу зі святами і передав дарунки від Святого Миколая.
Після святкового концерту Іван Петрович спілкувався з
жителями селища, сільським головою Ворчило Таїсією Михайлівною та завідуючою
дитячого садочку.
Зараз в селищі існує дві основні проблеми: це капітальний
ремонт приміщення дитсадку та відкриття аптечного пункту, адже в Радулі
проживає біля тисячі осіб, тож забезпечення ліками та медикаментами вкрай
необхідне.
За словами Івана Петровича найближчим часом відбудеться
нарада за участі керівників району, депутатів для вирішення цих гострих питань
мешканців села Радуль.
10 грудня в Чернігівському обласному історичному музеї ім.
В.В.Тарновського в рамках заходів до Дня благодійництва відбулася урочиста
церемонія нагородження номінантів обласного конкурсу "Благодійник року-2010” імені
меценатів Тарновських. Цей конкурс має на меті нагородження і публічне визнання
людей, які зробили свій доброчинний внесок у соціальне-економічний,
культурно-історичний розвиток області.
Зі словами щирої подяки до присутніх благодійників звернувся
заступник голови Чернігівської обласної державної адміністрації, співголова
обласного конкурсу "Благодійник року” Віктор Тканко та заступник голови обланої
ради Валентин Мельничук.
Середномінатів
відзначено Благодійний фонд ім.. Софії Русової, який з 2009 очолює Іван
Петрович Чаус. Безліч добрих справ зроблено за цей період, зокрема надається
допомога загальноосвітнім закладам, школам-інтернатам, малозабезпеченим
обдарованим дітям області, проводяться заходи щодо відродження культурної та
історичної спадщини краю, популяризація імені видатної просвітительки та
педагога Софії Русової, відбудовується її родова садиба в с.Олешня, в якій буде
створено музейно-історичний комплекс.
Від імені очільника області президенту фонду було висловлено
слова подяки та вручено почесну грамоту.
Урочиста церемонія супроводжувалась виступами артистів
обласного філармонійного центру, а по завершенні на всіх присутніх чекала
екскурсія залами музею.
Вчора з нагоди 85-річного ювілею в гостях у видатного
майстра Бібка Івана Івановича побували депутат обласної ради, президент
благодійного фонду ім.. Софії Русової, Іван Петрович Чаус, народний артист
України, кобзар-лірник Василь Нечепа та заступник голови Ріпкинської районної
адміністрації Булда Андрій Миколайович.
Іван Іванович радісно та тепло зустрічав гостей, а вони в
свою чергу вітали ювіляра своїми щирими побажаннями та дарунками.Від імені голови облдержадміністрації
Володимира Хоменка заслужений гончар отримав почесну грамоту за вагомий внесок
в розвиток гончарства на Чернігівщині.
Заслужений майстер продовжує свою справу: майстерня завжди
заставлена сотнями сирих робіт, які чекають свого часу, і унікальними
завершеними роботами. А ще він робить багато вже призабутого посуду: тикви,
горщики-двійнята, трійнята з кришками. Усі ці роботи розписує якимись
візерунками чи орнаментом і покриває димом. Зробив з глини Шевченка і Пушкіна,
є й Одарка з Карасем, і чумаки з козаками, і різний посуд у вигляді кабанів,
баранів, косуль, півнів….
Іван Іванович зараз активно
співпрацює з благодійним фондом ім..Софії Русової, зокрема у створенні центру
гончарної справи в с.Олешня.
За сприяння благодійного фонду, на стадії завершення роботи
з реконструкції центру гончарства, заснованого колись батьком Софії Русової,
Федором Ліндфорсом.
Відвідувачі вже побачили тут перші виставки: це виставка
творчої спадщини видатного педагога Софії Русової, інша – виставка гончарних
виробів заслуженого майстра Григорія Денисенка та його дочки Лесі Денисенко.
А в 2011 році планується офіційне відкриття музею гончарної
справи, в якому будуть виставлені роботи видатних майстрів Чернігівщини – Івана
Бібіка, Григорія Денисенка, Лесі Денисенко та ін.
Тож, побажаємо подальшого натхнення та міцного здоров’я
Івану Івановичу в його прагненні допомогти нашому фонду реалізувати поставлену
мету та навчити підростаюче покоління своєму нелегкому та прекрасному
ремеслу.
Прийдіть, будемо жити
задля наших дітей – саме під таким гаслом жила та працювала видатна
просвітителька та педагог Софія Русова. Жити задля дітей,
виховувати їх, адже якими виростуть наші діти, таке і майбутнє на нас чекає. Особливо потребують уваги
та виховання діти, котрі ростуть без батьківської уваги та тепла. Вже багато років
президент благодійного фонду Чаус Іван Петрович опікується притулком для дітей-сиріт «Надія». Невипадково і спало
на думку подарувати хоч крихту яскравих вражень для цих дітлахів. За сприяння
фонду для вихованців притулку було організовано екскурсію до комплексу Садиба
Софії Русової в Олешні. Діти завітали до музею Софії Русової на базі
Олешнянської загальноосвітньої школи, де стежками спадщини видатної
просвітительки провела їх заступник директора з виховної роботи Глушак Тетяна
Павлівна. Вихованці притулку побували також в капличці, де поховані Софіїні
батьки, а потім вирушили до садиби Софії Русової, мали змогу побачити будинок, в якому
народилася та росла видатна просвітителька, та звичайно, вдосталь насолодитися
відпочинком на свіжому повітрі. Додому поверталися
сповнені яскравих, приємних вражень та радості. А яка
подяка може бути кращою за щирі посмішки та сяючі дитячі очі!
Традиції створюють люди. В світі є чимало добрих традицій,
про які згадують з посмішкою та які залишають в душах тепло та радість. Однією
з таких світлих традицій стало для нашого благодійного фонду проведення
мистецького свята пам’яті Софії Русової в Олешні. І з кожним роком свято
привертає все більше людей, про Олешню починають говорити не лише в асоціації з
гончарством, але і як про землю, яка подарувала світові видатного педагога.
Хтось дізнається про спадщину Русової з нашого сайту, хтось з інших публікацій,
але приємно з року в рік бачити тут все більше й більше гостей,і не лише з України. Цього року до
Олешні завітали поважні гості: перший заступник губернатора Чернігівської
області Прокопенко С.М., голова Чернігівської обласної ради Романова Н.А., начальник
головного управління соцзахисту населення облдержадміністрації, начальник
управління освіти і науки облдержадміністрації – Заліський А.А., голова
Ріпкинської райдержадміністрації –Бугай В.П., голова районної ради. Лемешко Ю.І,
директор Київського інституту українознавства Кононенко П., Голова
Всеукраїнського жіночого центру «Спадщина» Галина Дацюк, Голова Всеукраїнського
союзу жінок - Надія Самуляк, журналісти а також гості з Києва, Чернігова,
Ніжина та Прилук та ін.
Свято розпочали
наймолодші вихованці Олешнянської школи ім.. Софії Русової, після чого видатні
викладачі Ріпкинського району отримали заслужені нагороди – почесні грамоти,
подяки, нагрудні знаки від Чернігівської обласної адміністрації, обласної ради
та Ріпкинської районної ради. Почесну відзнаку та медаль від Митрополита Київського і
всієї України, Предстоятеля Української Православної Церкви, Блаженнішого
Володимира отримав президент благодійного фонду Чаус І.П. Почесну грамоту
отримала також переможець конкурсу на кращий вірш, присвячений Софії Русовій,
учениця Самоненко Тетяна. Присутні мали можливість почути презентацію уривків
її поеми, якою зацікавився присутній на святі журналіст з Сполучених Штатів, –
тож найближчим часом чекаємо, що цей надзвичайний твір вийде друком саме там. Святкування продовжилось концертом, який
розпочався виступом народного артиста України, кобзаря-лірника Василя Нечепи.
Виступали танцювальні колективи з Чернігова, смт. Ріпки, місцеві колективи
самодіяльності. Гості свята мали змогу завітати до
садиби Софії Русової, де цього року на базі музею гончарної справи,
започаткованої свого часу батьком Софії Русової Федором Ліндфорсом, була
представлена колекція виробів гончарства Григорія Денисенка та його доньки
Олесі Денисенко, яка особисто завітала до Олешні, на батьківщину свого талановитого
батька. Свято
супроводжувала виставка-ярмарок народних майстрів, де були представлені вироби
гончарного мистецтва, кулінарні витвори, зразки української вишивки – ікони,
подушки, рушники, чудернацькі вироби з дерева, - одним словом, кожен міг вибрати
собі дещо на згаду про день педагога та Софіїн день. Сподіваємося, що
наша традиція не залишить байдужими гостей свята, і буде щороку кликати
повернутися до цього мальовничого куточку, захованого в соснових лісах
Чернігівщини. День працівника освіти є загальновідомим святом, то чому ж не
вшановувати в цей день пам'ять одного з найвидатніших педагогів України, яка
подарувала країні перший дитсадок, перший буквар та зробила надзвичайний внесок
в розвиток національної освіти та виховання.То нехай ті квіти біля пам’ятного знаку завжди нагадують оточуючим про
те, що тут шанують ту, яка справді віддала душу своїй справі заради майбутнього
рідної держави та нації і цей пам’ятний знак є не просто сірий камінь, а
часточка духовності,вічної згадки вдячних
нащадків.
Block contentБлагодійна організація "Благодійний фонд ім.
Софії Русової" тел.: +38(0462)640-165, +38(050)313-44-68. р/р 26005259800149 Код ЕДРПОУ: 36515335 МФО - 300863 в ПАТ
"Кредитпромбанк" м. Київ E-mail: s_rusova@i.ua