Вересень 1993 року став пам’ятним для олешнянців. Адже саме тоді Постановою Кабінету Міністрів України №796 Олешнянській школі було присвоєно ім’я  великого педагога С.Ф.Русової. І ось, саме напередодні свята Віри, Надії, Любові і їх матері Софії, багата на історичні осередки Чернігівщина поповнилась ще одним унікальним музеєм.

27 вересня в с. Олешня Ріпкинського району двері відкрив музей видатної просвітительки та педагога - Софії  Русової. Цього дня Олешня зібрала чимало гостей як з області, так і з різних куточків України – серед них викладачі та студенти Київського університету імені Бориса Грінченка, Національного педагогічного університету ім.. М.П. Драгоманова, директор київського школи-дитячого садка імені Софії Русової Людмила Синекоп, заст. гол. Жіночого центру "Спадщина" Надія Самуляк, народний артист України, кобзар-лірник Василь Нечепа, наукові співробітники музею ім. В.В. Тарновського та директор Сергій Лаєвський, заступник голови Ріпкинської районної державної адміністрації Андрій Булда, заступник голови Ріпкинської районної ради Юрій Лемешко та інші.

З вітальним словом до гостей звернувся заступник голови Ріпкинської районної державної адміністрації Андрій Булда, висловивши слова вдячності тим, хто починав відродження імені Софії та її неоціненної спадщини в часи переслідувань та заборони.

Присутні мали змогу безпосередньо поспілкуватися власне і з ініціатором створення музею, президентом благодійного фонду ім. Софії Русової Іваном Чаусом. Вже не один рік Іван Петрович плекав ідею відродження садиби Ліндфорсів, реставрації старовинної гончарної артілі, зібрання воєдино матеріалів родини Русових-Ліндфорс, і ось, нарешті задум здійснився.

Іван Петрович висловив вдячність всім, хто на початку непростих 90-х відкривав майже забуту та заборонену тему ролі видатної просвітительки Софії Русової як педагога та громадського діяча. Особливо подякував правнукам та родичам Софії Русової, які зараз мешкають закордоном, але постійно підтримують контакт з фондом, працівникам Чернігівського історичного музею ім.. В. Тарновського, зокрема його директору Сергію Лазаровичу Лаєвському, завідувач науково-експозиційним відділом Валентині Луцькій, науковим співробітникам  Миколі Гороху, Євгену Насилевцю, а також художнику-дизайнеру Володимиру Шеремету за співпрацю у нелегкій справі народження нового музею. 

За словами С. Лаєвського, це мабуть перший музей спадщини Софії Русової такого рівня на Україні. До цього часу створювалися лише відповідні куточки в освітніх установах, де можна було побачити твори чи деякі фото.

Символічно є те, що музей знаходиться безпосередньо в Олешні, - в місці де народилася, жила та працювала Софія Русова. Зараз кожен може зазирнути до її світу, проникнутися ідеями та прагненнями нашої великої землячки, познайомитися з неоціненною спадщиною, яка зібрана та зберігається зараз в цих стінах. 

В музеї є багато ексклюзивних родинних матеріалів, які представлені вперше, і надані правнуками та нащадками пані Софії з закордону. Це численні фото, листування, особисті речі, книги та оригінали рукописів, які на цей час існують лише в одному екземплярі.

Друга музейна кімната присвячена гончарству, адже батько Русової - Федір Ліндфорс разом з її братом Олександром відкрили в Олешні гончарну артіль, і далі цю справу продовжили багато родів в Олешні. В одному з своїх листів, який зараз зберігається в музеї, Софія Русова вітала батька і брата з відкриттям цієї гончарної майстерні. Свої численні роботи для музею надав заслужений майстер України, відомий гончар Іван Бібік, який залишив перший запис та свої теплі враження в книзі відгуків.

Своїм виступом, кобзар-лірник Василь Нечепа познайомив присутніх з  нелегким життєвим шляхом Софії Русової, її палку мету та тяжку працю,  заспівавши свої проникливі ліричні композиції. Поряд з садибою студенти Київського університету імені Бориса Грінченка посадили декілька дерев в продовжені відомої липової алеї, яку неодноразово в своїх «Спогадах» згадувала Софія Русова.

Після освячення музею отцем Георгієм відбулась і перша екскурсія, яку провели для присутніх та гостей працівники чернігівського історичного музею.