5 лютого 1940 року перестало битися серце Великої Громадянки і Людини, Жінки, Матері й Педагога. Безсмертною залишилася пам'ять про видатну просвітительку Софію Русову та її неоціненний вклад в розвиток національного виховання.
Золоті джерела праць С. Русової - це не тільки історія педагогічної і психологічної думки, це і абсолютний сучасний погляд на загальну проблему, конкретні завдання, відповідні умови, форми і методи організації дошкільної освіти.
Ідеї Софії Русової не обмежені часовими рамками, бо є глибоко науковими, народними, гуманістичними, спрямованими в майбутнє. Як гасло сьогодні звучить її заклик: "В наші часи бути гарним педагогом — це бути справжнім реформатором майбутнього життя України, бути апостолом Правди і Науки.
Тільки великими зусиллями таких апостолів Україна матиме чесних діячів-патріотів, умілих практичних робітників і соціально об’єднану, інтелектуально розвинену народну масу”.