Цими днями, за фінансової підтримки голови благодійного фонду ім. Софії Русової - Івана Чауса, вийшла в світ нова літературна збірка відомої письменниці,  Ганни Верес (Демиденко) - "Крізь гул століть", випуск якої було приурочено до свята Віри, Надії, Любові та їх матері Софії. 
Публікуємо кілька зворушливих рядків з цієї збірки:
 

Крізь гул століть

Добрий вечір, Іване Петровичу! Висилаю обіцяні вірші:
 Історія із кожного спита
Усе в природі йде закономірно:
І пори року, й після ночі день.
Чому ж серед людей питання спірне,
Коли воно стосується ідей?
Отак і в нас: із чим, куди ідем?
Так, всі ми, українці, надто різні,
А як же, кожен вільний – демократ.
Одне лякає: може бути пізно,
Коли той – в луг, той – в плуг, навчав Сократ,
Кров тоді ллється і звучить булат.
Сьогодні вкотре ми на полі бою,
Та й зараз бачення єдиного нема:
Той – у окопі з стрічкою набоїв,
Собою ризикує – не дріма.
В своїх долонях мир для нас трима.
Віддать життя він ладен без остатку –
Для нього воля і земля – святі.
Комусь війна стійкі дарує статки,
Тож в мільярдери він уже злетів.
Ба, кожен служить лиш своїй меті.
Росія ж вміло петлі затягає:
Крим відібравши, нам штовха ОРДЛО,
І ми повільно тихо знемагаєм,
Бо давить жорстко нас орла крило.
Тому і божевілля* відбулось.
І як тут не згадати слів Сократа:
Відбудеться держава в світі та,
Де поважають матір і солдата,
Де кожному земля своя свята.
Історія ж із кожного спита,
Чому так сталось.