Старообрядництво – це сукупність релігійних течій і організацій в руслі руської православної традиції, які були противниками прийнятої в 1650-1660-х роках  патріархом Никоном та царем Олексієм Михайловичем церковну реформу, метою якої була уніфікація Руської церкви з Грецькою церквою та передусім церквою Константинопольською. Реформа богослужіння спричинила розкол в Руські церкві,  і прихильники старообрядництва почали іменувати себе розкольниками. Старообрядці як і раніше, вважають лише себе в повній мірі православними християнами, розцінюючи Православну церкву Московського патріархату як інославну. Після Никоновської реформи почалися переслідування старообрядців, які в свою чергу почали масово переселятися в більш безпечні місця. Одним з таких поселень стало селище Добрянка. 

Відома Добрянка й тим, що тривалий час тут переховувався відомий ватажок селянських повстань Росії Ємельян Пугачов, який в 1772 році отримав паспорт на добрянському форпості. Після цього Є.Пугачов організував відоме селянське повстання в Росії.

            Через Добрянку до середини ХІХ століття проходив поштовий Єкатерининський тракт Петербург-Одеса. В Добрянці побували відомі історичні особи: імператори Росії Микола І та Олександр ІІ, О.С.Пушкін, Т.Г. Шевченко, М.В. Гоголь, Є.П. Гребінка,  М.І. Костомаров, дипломат М.К. Гирс, П.Г. Тичина, В.І. Самійленко, С.Ф. Русова.

            Особисто в своїх «Споминах» Софія Русова описує Добрянку так: «У віддалі 12 верстов від Алешні – містечко-слобода Добрянка, виключно заселена москалями старого загарту. Ця Добрянка й була нашою поштовою станцією й найближчим торгівельним пунктом. Коли в 60-х роках приїздив до Добрянки цар Олександр ІІ, він пропонував розкольникам провести залізницю на Гомель. Розкольники з хлібом-сіллю благали, щоб жодна залізниця там не проходила та не порушувала спокою їх замкнутого в казених лісах та наносних пісках містечка..»

            Іваном Петровичем Чаусом вже встановлено пам’ятний знак до 300-річчя Добрянки та перебування Ємельяна Пугачова, а в майбутніх планах благодійного фонду розробка макету та встановлення пам’ятного знаку старообрядцям та видатним особам, які побували в Добрянці.