27 січня в туристичному комплексі «Голубі озера», за підтримки благодійного фонду ім.. Софії Русової та Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, відбувся вечір пам’яті з нагоди 80 річчя видатного поета, співака, барда – Володимира Семеновича Висоцького. 
На цей захід з’їхалися відомі барди з усієї України, які віддали дань пам’яті видатного співака, виконавши найвідоміші його хіти. Серед виконавців були такі відомі барди, лауреати різних міжнародних премій, як – Валерій Марченко (Рівне), Олександр Кропельницький (Київ), Тарас Тарасенко (Любеч), Сергій Бондарчук (Київ), Андрій Дерзький (Чернігів), Олена Іванова (Чернігів) та інші. 
Впродовж вечора, у вщент заповненій залі лунали найвідоміші хіти Володимира Висоцького, які дружно підспівувалися глядачами, та повертали присутніх до приємних спогадів.
Ідея проведення вечора пам’яті виникла у голови благодійного фонду ім.. Софії Русової – Івана Чауса, який у своїй промові зазначив, що подібні вечори мають відбуватись постійно, адже дуже важливо вшановувати пам’ять видатних поетів минулого та передавати їх творчість до молодих поколінь. Також Іван Петрович вручив пам’ятні подарунки для всіх учасників вечора, ексклюзивні годинники з зображенням Висоцького та інші, а також пообіцяв зробити такі заходи традиційними, і вже 17 лютого в туристичному комплексі «Голубі озера» відбудеться вечір пам’яті одного з найбільш відомих виконавців авторської пісні, засновника жанру авторської пісні – Булата Окуджави.

За підтримки благодійного фонду ім. Софії Русової та Департаменту культури і туризму, національностей та релігій чернігівської ОДА, 27 січня, в туристичному комплексі "Голубі озера" відбудеться пам'ятний концерт присвячений до 80 річчя легендарного виконавця, автора пісень та барда - Володимира Семеновича Висоцького.
На сцені туристичного комплексу співатимуть найвідоміші твори Володимира Висоцького, лауреати міжнародних фестивалів, відомі барди з різних куточків України та Білорусі - Валерій Марченко, Олександр Кропельницький, Сергій Бондарчук, Андрій Дерзький, Олена Іванова та багато інших. Для бажаючих відвідати концерт буде організовано транспорт, який відправиться з Чернігова о 16:00 (від драмтеатру) та одразу по завершенні концерту відвезе всіх бажаючих до Чернігова.

До дня святого Миколая голова благодійного фонду ім. Софії Русової - Іван Чаус, в туристичному комплексі "Голубі озера" урочисто відкрив резиденцію Діда Мороза.

Для діточок з усієї області було проведене неймовірне новорічне свято, діточки змогли не лише поринути в казку з багатьма казковими героями, а також загадати свої заповітні бажання головному герою святкового дійства - Діду Морозу, який в свою чергу привітав всіх діточок з Новим роком та вручив кожному приємні подарунки.

Резиденція Діда Мороза працюватиме для дітей протягом всіх зимових канікул, на наших маленьких гостей чекатимуть не лише казкові герої, а й безліч розваг, а саме: лижі, ковзани, хокейний майданчик, тюбінги та багато інших сюрпризів. 

Благодійний фонд ім. Софії Русової вітає з прийдешніми новорічними святами та Різдвом Христовим, та бажає щоб 2018 рік приніс вам багато радості, духовності миру, злагоди та затишку в кожній родині!

21 листопада в конференц-залі обласної ради пройшов круглий стіл, присвячений Дню Гідності і Свободи. У заході взяли участь представники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, освітяни, науковці, студенти вищих навчальних закладів Чернігівщини, громадські діячі, учасники національно-визвольного руху, журналісти. Ініціатором зустрічі за круглим столом серед інших виступили органи представницької та виконавчої влади Чернігівщини, Благодійний фонд ім. Софії Русової.
 

Нещодавно у Чернігівському кіно-культурному мистецькому центрі (колишній кінотеатр імені Щорса) відбулося відкриття виставки «Симон Петлюра».
    Ця виставка, підготовлена Фундацією ім.. О.Ольжича, розповідає про життєвий і творчий шлях видатного державного і військового діяча, борця за волю України.
    З великим інтересом гості – офіцери та військовослужбовці Чернігівського залізничного полку, ознайомилися з архівними матеріалами виставки. Про життєвий і творчий шлях Симона Петлюри розповів науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті Сергій Горобець.

Бібліотекар обласної бібліотеки для юнацтва Володимир Єрмак представив унікальні матеріали, які розповідають про діяльність видатного педагога-просвітительки, державної діячки України Софії Русової в період Української революції 1917-1921 років та еміграції. Адже саме після палкої промови Софії Русової було прийнято рішення про повстання проти Гетьмана Павла Скоропадського у листопаді 1918 року. У період еміграції Симон Петлюра всіляко підтримував діяльність Русової. Їй передали слова Головного отамана: «Треба тепер, щоб Русова цілу Європу об’їхала й розповіла про стан України». І Софія Руссова, уроджений промовець, пристрасно й щиро це робила.
    Військовослужбовці Чернігівського залізничного полку також переглянули документальний фільм про життєвий  шлях Головного отамана Армії УНР Симона Петлюри.

"ВЕЛИКЕ ВАМ СПАСИБІ, В.Ш. ПАНЕ ЄРМАК! ВИ РОБИТЕ ДУЖЕ ПОТРІБНЕ ДІЛО. ВИ ВИСВІТЛЮЄТЕ І РОЗПОВСЮДЖУЄТЕ ПРАВДУ. БУДЬМО!": Ольга Рудакевич (США), праонука Софії Русової 

07-08 липня 2017 року в с. Олешня Ріпкінського району на території туристичного еко-комплексу «Голубі озера» вже вшосте відбулись Міжнародний фестиваль авторської пісні та Свято купальської традиції «Івана Купала на Голубих озерах». Організатори святкових заходів: Благодійний фонд ім. Софії Русової, Чернігівська обласна державна адміністрація, Чернігівська обласна рада, Департамент культури і туризму, національностей та релігій обласної державної адміністрації.

Шостий Міжнародний фестиваль авторської пісні «На Голубих озерах» розпочався 07 липня чудовою виставою «На Івана Купала» Чернігівського театру – інтеграції «Дивосад»  Відкрила фестиваль - заступник голови-керівник апарату Чернігівської обласної державної адміністрації, голова організаційного комітету фестивалю Наталія Романова, яка під час концертної програми виступила і в якості виконавиці, заспівавши відомі бардівські пісні в дуеті - експромті з головою журі фестивалю - президентом Асоціації діячів авторської пісні в Україні Вадимом Гефтером. Під час двох фестивальних днів перед глядачами виступили відомі автори-виконавці з міст Запоріжжя, Києва, Дніпра, Сум, Хмельницького, Чернігова, такі як: Олександр Вербицький, Анна Киящук, Юрій Єфімов, Сергій Городничий, Володимир Момот, Владислав Бондарков, Ірина Єременко, Олена Грицюк, дует «Парадокс» у складі Олександра Кропельницкого та Андрія Басенко та інші. Насиченою виявилась цьогоріч і конкурсна програма, конкурсний відбір та майстерні членів журі фестивалю тривали впродовж 5-ти годин поспіль, так багато виявилось бажаючих продемонструвати свої авторські твори, проте журі відібрало на фінал конкурсу лише 12 кращих виконавців. Приємно, що в більшості конкурсних творів була представлена патріотична складова, авторську поезію про війну на Сході України читала і мати загиблого героя АТО старшого солдата 13 БТРО Володимира Близнюка - Олена Белеванцева. За підсумками конкурсу переможцями фестивалю-конкурсу авторської пісні «На Голубих озерах-2017» стали в номінаціях: «Автор-виконавець» Тарас Тарасенко (смт Любеч), «Кращий виконавець» Інна Карцева (м. Прилуки), «Авторська поезія» Олена Белеванцева (м. Чернігів), «Колективне виконання» ансамбль «Голос душі» (м. Чернігів), «Автор музики» - Найда Юрій та Найда Віра (м. Хмельницький). Гран-прі фестивалю отримав відомий композитор, автор-виконавець, патріот-волонтер з м. Ніжина - Олексій Шевченко. Почесну місію закрити фестиваль та вручити Гран-прі виконали Президент Благодійного фонду ім. С. Русової Іван Чаус та перший заступник голови Чернігівської обласної державної адміністрації Леонід Сахневич. Всі переможці конкурсу отримали дипломи та сувеніри від організаторів свята Благодійного фонду ім. С. Русової та Департаменту культури і туризму, національностей та релігій ОДА. У фіналі фестивалю всі його учасники, члени журі та оргкомітету за традицією виконали спільну бардівську пісню. 

Коли на Голубі озера спустилася ніч, всі, хто був на фестивалі, вийшли на берег  озера. Саме тут почалося колоритне і самобутнє свято Івана Купала. Театралізована фольклорна програма «Купальське дійство на Голубих озерах» за участю Академічного Чернігівського народного хору обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм справило незабутнє враження. Були тут і головні персонажі свята - Купала та Марена, і стрибки через багаття, і дівочі пісні, і віночки на тихій гладі озера. 

Ще до самого ранку не згасали вогнища біля наметів, а над Голубими озерами пливла бардівська пісня...  

7 - 9 липня 2017 року відбудеться VI Міжнародний фестиваль авторської пісні

та свято Івана Купала на Голубих озерах.

Фестиваль збере не тільки конкурсантів, а й відомих бардів України,

Білорусі.

 

В перший день відбудеться урочиста церемонія відкриття фестивалю, гості та

учасники матимуть змогу почути та насолодитися виступами відомих бардів, а

другого дня відбудуться творчі майстерні, та власне конкурсна програма -

автори та виконавці зможуть представити пісні у власному виконанні та

позмагатися за звання лауреата в різних номінаціях. Головою жюрі конкурсної

програми серед молодих виконавців цьогорічного фестивалю стане відомий бард

Сергій Пономарьов, м. Мінськ (Білорусь).

 

Родзинкою фестивалю в ніч з 8 на 9 липня стане театралізоване Купальське

дійство з традиційними народними гуляннями, піснями танцями у виконанні

кращих артистів обласного філармонійного центру, а на завершення свята на

вас чекає концертно-танцювальна програма за участі відомих виконавців

України та Білорусії.

 

Тож не пропустіть можливість поринути у чудову романтичну атмосферу фестивалю.

Світ гарної музики, цілющої води та літнього відпочинку чекає на вас!

 

Програма

VI Міжнародного фестивалю авторської пісні на «Голубих озерах» та свята Івана Купала.

 

Організатори фестивалю:

Чернігівська Обласна державна адміністрація;

Ріпкинська районна державна адміністрація.

Благодійний фонд ім. Софії Русової;

 

7 липня 2016

20:00 – Урочисте відкриття V міжнародного фестивалю авторської пісні на «Голубих озерах».

20:30 – Концертна програма за участі відомих бардів України, Білорусії.

 

8 липня 2016

12:00 – виставка художніх майстерень.

14:00 – 17:00 – Виступи художніх колективів.

18:00 – Конкурсна програма молодих виконавців в жанрі авторської пісні та поезії.

20:00 – Урочиста церемонія нагородження лауреатів фестивалю. Гала концерт лауреатів та гостей фестивалю.

21:30 – Театралізована фольклорна програма «Купальська ніч на Голубих озерах».

22:30 – Концертно-танцювальна програма присвячена святкуванню свята Івана Купала за участі колективів України та Білорусі

На цьому тижні президент благодійного фонду ім. Софії Русової – Іван Чаус прийняв участь у заходах присвячених 170 річниці з дня народження Олександра Олександровича Русова. 

Перший урочистий захід відбувся в Чернігівській юнацькій бібліотеці, де Іван Петрович у своєму виступі розказав присутнім про діяльність благодійного фонду ім.. Софії Русової та про майбутні плани та задумки на майбутні заходи, в тому числі й перший театральний фестиваль, досить цікавою та захоплюючою була розповідь Івана Петровича про історію родини Русових та їх батьківщину – село Олешня та повідав про туристичний маршрут, який запрацював ще у минулому році - Любеч - Добрянка - Олешня, екскурсії яким збирають чимало охочих дізнатися про славну історію нашого краю. Наприкінці заходу Іван Чаус подарував чернігівській юнацькій бібліотеці книгу спогадів Олександра Русова. Та представив картину «Олешнянська церква», яка була написана у 1935 році Григорієм Денисенко та вперше продемонстрована широкому загалу, церква, яка доречі побудована батьком Софії Русової – Федіром Ліндфорсом.

Також на цьому тижні Іван Петрович прийняв участь у «Русівських читаннях» які проходили в Інституті історії, етнології та правознавства ім.. О.М. Лазаревського. 

Іван Чаус привітав всіх учасників читань, та повідав про діяльність і майбутні плани фонду, та зазначив що в планах фонду є перейменування бібліотеки ім Короленка, на честь видатної просвітительки та педагога – Софії Русової, яка доречі була одним з засновників цієї бібліотеки.

Від імені благодійного фонду Іван Петрович вручив почесну грамоту, та премію відомому краєзнавцю, історику - Володимиру Єрмаку, за вагомий вклад в розвиток історичної спадщини Софії Русової. 

А вже на самих читаннях досить детально історичну біографію та життєвий шлях Олександра Русова розповів кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри історії України інституту історії, етнографії та правознавства - Олександр Якович Рахно, та кандидат історичних наук, професор, директор інституту історії, етнографії та правознавства ім.. О.М Лазаревського - Коваленко Олександр Борисович.

7 лютого виповнюється 170 років з дня народження Олександра Олександровича Русова, відомого українського земського статистика, етнографа, фольклориста і громадського діяча, чоловіка Софії Русової. 
Дитинство 
Олександр Олександрович Русов народився 7 лютого 1847 р. в м. Києві в сім’ї росіянина — військового лікаря. Уже в дитинстві він почав розуміти, що поряд співіснують дві різні мови : одна, на якій треба вчити вірші й байки, а друга — якою вчитель пише вірші, а батько під акомпанемент гітари співає «Хлопче, молодче !». 
Київська громада 
У 1870 р. розпочалася активна діяльність Олександра Олександровича Русова як одного з найенергійніших і видатних членів Київської громади. Він брав участь у підготовці до видання історичних пісень М.П.Драгоманова і В.Б.Антоновича, працював над укладанням українського словника, здійснював екскурсії та експедиції по Україні, збираючи етнографічні матеріали, писав вірші, захоплювався музикою і співом (в опері М.Лисенка і М.Старицького «Різдвяна ніч» виконував роль Вакули). 
Подружжя Русових 
У 1874 р. дружиною Олександра Олександровича Русова стала Софія Ліндфорс (Софія Русова) — згодом відомий педагог, просвітниця. Олександр Олександрович відіграв вирішальну роль у її становленні як громадського діяча й ученого : «Він перший відкрив мені красу української народної поезії, заговорив до мене українською мовою, і без довгих промов та роз’яснень збудив у мене ту любов до нашого народу, яка вже ніколи не покидала мого серця і керувала моїми політичними виступами, всією моєю працею довгі літа». Життєвий шлях цих двох непересічних особистостей був нелегким. Але, як згадували ті, хто знав подружжя Русових, «рідко можна було зустріти таку пару, де б чоловік і жінка так підходили одне до одного, як Олександр Олександрович і Софія Федорівна. Обоє інтелігентні, широко освічені, вони були перейняті однією думкою — як найкраще прикрасити свої духовні сили, і разом з цим визначалися великою делікатністю і простотою у поводженні з людьми». 
Видання «Кобзаря» 
Навесні 1875 р. О.Русов отримує громадівське доручення : термінове виїхати за кордон і видрукувати максимально повний Шевченків «Кобзар», оскільки в межах Російської імперії це не можливо з цензурних причин. Той факт, що таку відповідальну справу, як видання «Кобзаря» за кордоном, доручили Олександру Олександровичу Русову, а не комусь іншому, свідчить про його значний авторитет серед громадівців. «Все всегда были уверены, что и Александр Александрович, и его молодая жена охотно сделают всё возможное для выполнения задач общественных, оставляя в стороне все свои личные удобства или неудобства»,— писав пізніше В.П.Науменко. 
Русови з радістю сприйняли доручення. Навесні 1876 р. друкування «Кобзаря» було закінчено. 
Робота статистиком 
Олександр Олександрович Русов влаштувався на посаду статистика в Чернігові. Коло інтересів Олександра Олександровича Русова не обмежувалося лише статистичною діяльністю. Олександр Олександрович Русов мав рідкісну здатність притягувати до себе людей, захоплювати їх своїми інтересами, ідеями, переконаннями. З ним приятелювали Л.І.Глібов, М.В.Лисенко, М.Ф.Сумцов, П.С.Єфименко, Панас Мирний, В.Г.Короленко, М.М.Коцюбинський, Б.Д.Грінченко. Помешкання Русових, хоч би в якому місті вони оселялися, перетворювалося завжди в те «інтимне вогнище», навколо якого збиралися місцеві громадівці, колеги, інтелігенція, друзі, молодь. 
Переслідування 
І все це робилося на тлі постійних стресів, викликаних неодноразовими арештами дружини, його самого, а потім і сина. Олександра Олександровича Русова, доброзичливого чоловіка, який викликав щирі симпатії й тепле ставлення у знайомих і малознайомих людей, влада зарахувала до «небезпечних елементів». 
Під час одного з обшуків на квартирі Русових жандармський офіцер особливо ретельно переглядав його листи, в яких часто зустрічалися такі висловлювання, як : «все, що веде до світла і добра», «рідна країна», «дорога батьківщина», «на користь рідного краю» або «на користь рідного народу», а ще більше «рідна Україна», «національна самосвідомість», «українське питання». У листах повідомлялося про вихід у світ окремих книжок, драм, повістей українською мовою; дехто з авторів звертався з різними проханнями: то прилаштувати українську книжку в магазин або допомогти видати щось, то помістити статтю в журнал. У всьому цьому жандарми помітили «сепаратизм». На такі звинувачення педагог відповідав : «Якщо в листах до мене багато говориться про Україну, то ви, безумовно, праві, що для мене не існує іншого народу, як той, який мене виховав. Я знаю, що є, наприклад, португальці, іспанці, але інтереси цих народів для мене зовсім відсутні. Допомагати виданню або розповсюдженню португальських або іспанських книжок і газет я ніяк не можу… 
— Але чого ж Ви хочете досягти виданням і розповсюдженням цих книг?—дивувався жандарм.— Можливо, Ви бажаєте, щоб будь-який Ваш хохол читав і книги і навіть газети своєю мовою ? 
— Безумовно, бажаю,— відповідав Олександр Олександрович.— І вже за дорученням двох земських губерній — Херсонської і Чернігівської — склав розрахунки, скільки буде коштувати для цих губерній влаштування такої кількості шкіл, яка б могла забезпечити загальну освіту, а значить загальну грамотність». 
Саратов 
У 1915 р. у зв’язку з першою світовою війною комерційний інститут евакуювався до Саратова. По приїзді здоров’я Олександра Олександровича Русова погіршало, і 8 жовтня 1915 р. він помер.
У листі до Гринченка від 9 вересня 1906 року Олександр Русов писав: «Хочется мені у Київ – що й казати! Там вмирати…»

Поховали його в Києві на Байковому кладовищі. Родина поставила йому пам’ятник із чорного мармуру, на якому викарбувано слова Т.Г.Шевченка : 
Раз добром зігріте серце 
Вік не прохолоне.  

Вперше за 20 років фестиваль пройшов без незмінного організатора -Вячеслава Вострякова, який нажаль цього літа пішов з життя… Людина, яка 20 років опікувалася цим фестивалем, людині завдяки якій за часи існування, фестиваль відвідало безліч безліч відомих бардів. Цьогоріч дуже багато бардів приїхало на фестиваль до Славутича аби віддати данину пам’яті його організатору – В’ячеславу Вострякову, завітав до Славутича і президент благодійного фонду ім.. Софії Русової, та приготував для гран-прі фестивалю цінні подарунки і професійну гітару для переможця. Іван Петрович, який був у дружніх відносинах з В’ячеславом Востряковим, у своїй промові сказав дуже теплі слова памяті В’ячеславу, та пообіцяв постійно підтримувати фестиваль авторської пісні у Славутичі.