Благодійним фондом проведено визначний захід до 65-ї річниці перемоги над фашистськими загарбниками. Нещодавно знайдені поховання майже двох сотень воїнів, які брали участь у форсуванні Дніпра в 43-му році і були доправлені до шпиталів
№2199-476-2084, які розміщувалися в с.Грабові, де померли від отриманих поранень.
       Силами фонду в с.Грабів відреставровано меморіальний комплекс поховань воїнів, на якому вказані імена всіх загиблих, серед них і герой Радянського Союзу – Трифанов Олександр Васильович та встановлено пам’ятний знак загиблим.
       Сьогодні в селищі відбувся мітинг за участі Президента фонду Івана Чауса, почесного голови фонду, Народного артиста України, лауреата Шевченківської премії Василя Нечепи, заступника голови Ріпкинської Райдержадміністрації Олександра Родинченка та голови Грабовської сільської ради Олександра  Свистуна. З урочистою програмою виступили учні та вчителі Габівської школи, а також ветерани, після чого гості поклали квіти до меморіалів поховань.
      Далі делегація вирушила в с. Пилипча,  де поховані герої Радянського Союзу Зорькин Василь Петрович, Калінін Борис Петрович.

Вічна пам'ять героям!
ФОТОЗВІТ>>>

Цими днями на могилі відомого отамана громадянської війни Івана Галаки, який похований в селі Пилипча, Ріпкинського району, який визначався особливою жорстокістю до єврейського народу, побував президент благодійного фонду ім. Софії Русової Іван Чаус.

Спогади онука Софії Русової Андрія Ліндфорса:
     Одного літнього дня Андрій Ліндфорс та декілька його знайомих купалися поблизу пристані Радуля. Чекали на корабель з Києва пароплави курсували по Дніпру не зважаючи на війну, правда на них потрапити могли далеко не всі доступ мали, стверджував Андрій «Люди партійні або просто жиди». Зазвичай кожен пароплав мав озброєну охорону – з чекістів та червоноармійців. Ось над річкою з’явився чорний дим. А над містечком в цей час несподівано здійнялась курява: через Радуль мчалися вершники. Було їх не багато – чоловік п’ятнадцять. «За строєм та списами, - згадував Андрій Ліндфорс, - ми одразу ж впізнали в них галаківців».
     Через кілька хвилин коні вже лежали, за хижою вартового пристані. Сховалися і хлопці галаківці. Як раз у цей момент виринув пароплав над Дніпром роздався його тривожний гуркіт. Коли корабель почав приставати, на кормі з’явилися озброєні люди. Пролунала команда : «стояти!» капітан свиснув і колеса уповільнили хід. Нарешті містки з’єднали пароплав і пристань. Більшовики не помітили, як повстанці вже були на містках – «вони стрибали на ворогів, як дикі коти». Хвилину гуркотіла стрільба, потім все стихло… Повстанці стояли на містках і пропускали наших. Потім Галака почав відраховувати комуністів, всі оніміли від його слів – «Тепер всі руш в каюти! По три чоловіки на палубу! Хлопці за мною!»
     Це був жах і жах, описував побачине Андрій Ліндфорс. Галаківці виводили на палубу по три пасажири. Руки в них були зв’язані. Людей ставили за перегородку. Пролунав залп… Над Дніпром летіли не людські крики, але плеск води гасив передсмертні воплі. З кожним разом Дніпровська вода ставала все більш червоною. А в містечку «ніби всі вимерли».       
     Розстріл продовжувався нескінченно довго… Того дня загинуло 217 осіб.
     Тоді Галака наказав витягти з пароплава на берег всі речі, котрі могли знадобитися, після цього партизани сіли на коней і поїхали через містечко з піснями, розкидуючу по вулицям цигарки та цукерки…

Уривок з книги: «Галаковщина» А. Жагловський. ФОТОЗВІТ>>>

14 травня о 14:00 благодійний фонд ім. Софії Русової в приміщенні об'єднання "Новий Чернігів" (вул. П'ятницька 50) проведе церемонію нагородження лауреатів на кращий малюнок для макету майбутнього пам'ятнику Софії Русової та на кращий вірш присвячений видатній просвітительці.

Переможці конкурів свої нагороди отримають з рук президента благодійного фонду ім. Софії Русової І.П. Чауса та Народного артиста України, лауреата Шевченківської премії, почесного голови фонду В.Г. Нечепи.

На церемонію нагородження запрошені лауреати конкурсу, почесні гості та представники преси.

Збір лауреатів конкурсу 14 травня о 13:00 в приміщенні благодійного фонду ім. Софії Русової (вул. Пушкіна 34В).

З 1 березня 2010 року Благодійний фонд ім. Софії Русової оголошує конкурс на кращий малюнок для майбутнього макету пам’ятника Софії Русовій, який буде встановлено в с.Олешня біля її родової садиби, та конкурс на кращий вірш, присвячений видатній просвітительці.

До участі в конкурсі запрошуються учні загальноосвітніх шкіл м.Чернігова та області.
Автори кращих малюнків та віршів отримають винагороди у вигляді грошових премій.
За результами кожного з конкурсів буде визначено три кращі роботи, відповідно за 1-е місце в конкурсі «малюнок» переможець отримає 300 грн., за 2-е місце – 200 грн., за 3-є місце – 100 грн. В конкурсі "вірш" переможці отримають за 1-е місце 300 грн., за 2-е місце – 200 грн., за 3-є місце – 100 грн.

Роботи надсилати на нашу електронну адресу: s_rusova@i.ua, або звичайною поштою на адресу: 14000, м.Чернігів, вул. Пушкіна 34В, Благодійний фонд ім. Софії Русової.
В листі не забудьте вказати свої контактні дані, вік, клас та школу, в якій ви навчаєтесь.
Кінцевий термін подачі робіт – 1 травня 2010 р.
Оголошення переможців та вручення премій відбудеться 14 травня 2010 року.

Слідкуйте за інформацією на нашому сайті щодо місця та часу нагородження переможців.

Чи добре ми знаємо історію? Історію своєї країни, міста, села, власної родини. І чи взагалі бажаємо покращити свої знання про рідну землю в час, коли доводиться думати більше про проблеми повсякденного життя і побуту?
     Адже інколи, серйозно заглиблюючись в історичні пошуки, можна відкрити для себе дуже багато цікавого і несподіваного. Наприклад, кожен з нас читав буквар, а чи хтось знає, хто був автором першого букваря, виданого українською мовою? Нажаль, таких буде дуже мало. С. Олешня Ріпкинського району мають перш за все пов’язувати з ім’ям його автору, бо саме тут і народилася видатна просвітителька, громадська діячка України, перу якої належить безліч методичних видань серед яких був і вищезгаданий україномовний буквар – Софія Русова.
      Нашим благодійним фондом робиться багато справ, щоб увіковічити пам’ять про видатну землячку, щоб більше людей знали її ім’я. Зараз відновлюється садиба Софії Русової, встановлено пам’ятний знак просвітительки, її іменем названо майдан в Олешні. Фонд надає допомогу малозабезпеченим дітям, вихованцям шкіл-інтернатів та  надає особливу підтримку  Олешнянській школі, в якій свого часу викладала Софія Русова, і яка тепер носить її ім’я. Серед першочергових планів, встановлення пам’ятнику Софії Русовій в Олешні біля родової садиби просвітительки. Зокрема, продовжується конкурс на кращий малюнок-проект пам’ятника і вірш, присвячений Софії Русовій. На адресу фонду вже почали надходити перші роботи.    
     Нагадаємо, що нагородження переможців відбудеться 14 травня, тож поспішайте, чекаємо на ваші листи. Існує домовленість між фондом та відомим скульптором Геннадієм Єршовим (одна з його останніх робіт – пам’ятник Івану Мазепі в Чернігові), який зацікавився перспективою нової творчої роботи. І якщо ці плани втіляться в життя, то це буде перший у світі пам’ятник Софії Русовій.
      Але цим діапазон діяльності нашого фонду не обмежується. В цьому ж Ріпкнському районі знаходиться селище Добрянка, яке розташоване на самісінькому кордоні з Гомельською областю. На Чернігівщині Добрянка відома насамперед прикордонною залізничною станцією «Горностаївка» і футбольною командою «Полісся», якою понад 18 років опікується президент нашого благодійного фонду Іван Чаус. Селище також пов’язане з такими відомими особистостями як: Микола I, Олександр II, Катерина II, Ємельян Пугачов, Олександр Пушкін, Микола Костомаров, Євген Гребінка, Тарас Шевченко, Софія Русова. Це лише ті люди, факт перебування яких у Добрянці підтверджений історичними документами.
У XVIII-XIX століттях Добрянка була великою поштовою станцією на кінно-пішому тракті Одеса – Санкт-Петербург. Сюди, доречи, частенько приїжджала Софія Русова з батьком, щоб продати тут заїжджим купцям вироби гончарної справи, якою займалася родина.
     Щоб більше людей знали історію Добрянки і вчилися її поважати, президентом нашого благодійного фонду Іваном Чаусом вже не перший рік ведеться цілеспрямована робота у цьому напрямку. Наприклад, відкрито пам’ятний знак на честь 300-річчя селища, перебування в ньому відомого ватажка народних повстань Ємельяна Пугачова та отримання ним паспорту на Добрянському форпості. А на черзі – нова пам’ятна споруда. Це буде увічнення пам’яті про перебування в Добрянці усіх вищезгаданих особистостей. Можливо, у вигляді символічного стародавнього кілометрового знаку-межі з указанням відстаней до різних міст і списком відомих людей, які відвідували селище.
     Нинішньою весною, до 65-ї річниці Перемоги у планах фонду здійснення ще однієї благородної справи – встановлення пам’ятного знаку на місці військових поховань воїнів Червоної Армії у селі Грабові того ж таки Ріпкинського району (ці поховання було знайдено і досліджено пошуковим клубом «Патріот» у вересні минулого року, в Грабові знаходився військовий шпиталь до якого привозили поранених солдат, що брали участь в боях за Дніпро у вересні 1943 року).
      Отже, «фронт» діяльності нашого благодійного фонду доволі широкий. А добрих справ, як відомо, забагато не буває.

Сердечно вітаємо Вас з прекрасним святом весни та краси – Міжнародним жіночим днем – 8 Березня.
Важко було б знайти більш чудову нагоду, аби висловити вдячність Жінці, яка сама несе в собі народження життя і без якої не було б у світі стільки любові й тепла.
В усі часи жінка була і є символом щастя, добробуту й злагоди у сім’ї та суспільстві. І недаремно на Україні жінок називають Берегинями.

Нехай кожен ваш день буде освячений любов’ю, радістю, натхненням і теплом.

Нехай прекрасні почуття, увага і турбота близьких наповнюють ваше серце і дарують наснагу для нових успіхів у житті.

Під таким девізом в центральній бібліотеці для дітей ім. О.П. Довженка відбулась літературна вітальня, на якій була презентована збірка віршів та оповідань «Паросток» за авторства молодих талантів – учнів Чернігівських загальноосвітніх шкіл.

В заході брала участь також і представниця нашого благодійного фонду, заслужений вчитель України, Інесса Вачнадзе, яка прийшла разом зі своїми вихованцями з гурту «Плекання української мови ім. Софії Русової». Інесса Іванівна познайомила учасників з життям та діяльністю видатної просвітительки, а наймолодші розповідали вірші про неньку-Україну та рідну українську мову. 
Присутні мали нагоду послухати вірші зі збірки «Паросток» у виконанні їх авторів, а також придбати саму збірку. Учні, чиї твори були визнані найкращими, отримали в подарунок книжки від Чернігівського письменника Сергія Дзюби, ну і звичайно збірку «Паросток».

Нехай ці вірші не зовсім досконалі, але вони сповнені любов’ю до України, до її природи, родини. Це іскорки творчості юних талантів, які несуть тепло, чистоту, і світло дитячих душ. Тож побажаємо їм натхнення, втілення в життя творчих задумів, і не розгубити свого таланту на тернистих шляхах сьогодення.

У Київському будинку вчителя Національний Інститут Українознавства АН України провів урочисте засідання,  присвячене 154-й річниці з дня народження талановитого педагога-просвітительки, вченої зі світовим ім’ям, Софії Русової. На заході були присутні і представники нашого благодійного фонду – Почесний голова, кобзар-лірник Василь Нечепа та заслужений вчитель України, Інеса Вачнадзе.
Засідання вела завідувач відділу культури Національного науково-дослідного інституту українознавства, народна артистка України, Валентина Коротя-Ковальська. 

З доповіддю виступили канд. філософ. наук, заступник директора ННДІУ, Тарас Кононенко, заступник начальника головного управління освіти і науки, В. Горюнова, методист українознавства Чернівецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Т.Мінченко, канд. мистецтвознавства, ст. наук. співробітник ДАКККІМ Лариса Горенко.

Цікаву інформацію з відео презентацією про існування і благородну працю благодійного фонду ім. Софії Русової презентував Почесний голова фонду, старший науковий співробітник ННДІУ, кобзар-лірник Василь Нечепа. Зокрема демонструвалися фрагменти про відбудову гончарної майстерні в с.Олешня, заснованої батьком С.Русової – Ф.Ліндфорсом, висадка Софіїного саду, зустріч з нащадками просвітительки, та ін. Присутні також мали змогу послухати чарівні мелодії та народні пісні у його виконанні.

Про коріння діяльності Софії Русової, створення першого в Україні дитсадка українською мовою та продовження цієї ідеї в Чернігівській школі №1 розповідала Заслужений вчитель України, Інесса  Вачнадзе. Інеса Іванівна вже багато років керує гуртком плекання української мови ім. Софії Русової, де працює за педагогічними ідеями та методами видатної просвітительки з наймолодшими школярами. Цими ідеями та напрямами роботи вона охоче ділилася з присутніми, продовжуючи справу Русової та доносячи мудре Софіїне слово майбутнім поколінням.

До 154-ї річниці від дня народження видатної просвітительки та педагога, державної діячки України, жюрі визначило лауреатів серед кращих освітян Ріпкинського району на отримання щорічної премії ім. Софії Русової за відмінну працю на педагогічній ниві.

Ними стали: кафедра початкового навчання Ріпкинської гімназії, Надія Богуш - вчитель початкових класів Любецької ЗОШ, Тетяна Денисенко та Тетяна Глушак -  заступники директора з навчально-виховної роботи Олешнянської ЗОШ ім.. Софії Русової. Лауреатом премії став також педагогічний колектив дошкільного закладу «Колосок», що у смт. Ріпки, завідувачем якого є Людмила Остренок.

Районні премії та грамоти будуть вручені під час урочистостей до дня народження видатної просвітительки.